ЧАЙНИК
(-а) ч.
1. мол., жарт. Голова. Записуйте, бовдури. Беріть ручки і записуйте, бо ваші примітивні чайники все одно нічого не запам'ятають (Ю. Винничук, Груші в тісті); <...> ти даремно йому чайника розбила - він допомогти обіцяв (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 664; ТСРОЖ, 245; ПСУМС, 77.
2. мол., комп., спорт., авто; ірон. або несхвальн. Людина, недосвідчена в певній галузі; новачок. Вірус для "чайників" розсекретив дані одного зі стратегічних міністерств України (УМ, 2.08.2001). БСРЖ, 664; ПСУМС, 77; ТСРОЖ, 244.
♦ Чайником прикинутись, мол., жрм. Удати із себе необізнаного, незнаючого. Йому говорять, а він чайником прикинувся, як не до нього. ФССГД, 248.
3. крим. Друг, приятель. СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
4. крим. Таксі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.
5. мол. Невелике кафе, де можна випити чаю. Чайник (чіпок) - чайна серед піску. Там купуєм солодкого, два стакани сметани, пляху пива (Р. Кухарук, Любити хлопчика).