Словар українського сленгу
ХАЗА
(-и) ж.; крим.
1. Притон декласованих елементів; злодійське кубло. Місто [Прага], в якому вони [українці] конають і пиячать, сплять по хавірах і хазах, попадаються на крадіжках у маркетах (Ю. Андрухович, Місце зустрічі Germaschka). БСРЖ, 638; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 481.
2. мол. Будинок, квартира. Тихо розповзається по хазах / ніким не присилене покоління (І. Андрусяк). БСРЖ, 638; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 481.
■ Від угор. ház - дім; слово у формі ха-забуло відоме укр. арґо XIX ст.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ХАЗА


матиме такий вигляд: Що таке ХАЗА