ВЕЙЛЬ СИМОНА
(1909–1943) - французький соціальний і релігійний мислитель. Попри своє коротке життя Симона Вейль справила значний вплив на післявоєнну філософську, релігійну і політичну думку. Вона народилася і навчалася в Парижі. На її погляди відчутно вплинув її вчитель, філософ Ален (Eміль Шартьє, 1868–1951), від якого вона успадкувала чіткі філософські погляди, що походили від Декарта, Спінози, Руссо і Канта. Завершила вона свою освіту у Вищій нормальній школі, але після короткого періоду викладацької діяльності відмовилася від наукової кар’єри. Вона прагнула зрозуміти й змалювати умови життя людей фізичної праці і в 1934 році впродовж 9 місяців працювала на різних заводах, виконуючи некваліфіковану роботу. Вона була глибоко вражена цим досвідом, завдяки якому відчула, що «навічно отримала тавро раба». Протягом цього часу вона пише низку праць з питань сучасної європейської політики та умов праці на підприємствах, найважливішою з яких була розвідка «Роздуми про свободу і соціальний гніт»