Літературне слововживання
А Б В Г Ґ [Д] Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ДОДОМУ , ДО ДОМУ
        ДОДОМУ – ДО ДОМУ
        Додому, присл. У свій дім, до своєї сім’ї; у рідні місця. Пора рушати додому (М.Коцюбинський); Вернувся Чіпка додому (Панас Мирний).
        До дому, ім. з прийм. Він зумисне обійшов кругом кварталу і підійшов до дому Коралаєвої, минаючи вікна (І.Нечуй-Левицький); Хутко прийшла \[Софія\] до дому баронеси (Леся Українка); – Проте ходімо до дому. – Разом зайшли вони до терема (С.Скляренко).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОДОМУ , ДО ДОМУ


матиме такий вигляд: Що таке ДОДОМУ , ДО ДОМУ