Словник мови Стуса
ОБОЛОК
-а, ч., заст., поет. 1. Хмара, хмарина. 2. Небесна блакить.
Горить налитий сонцем оболок,
і день до берега припав... (ЧТ:158).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ОБОЛОК


матиме такий вигляд: Що таке ОБОЛОК