Словник мови Стуса
КАДУБ
-а, ч., рідко. Велика діжка.
Ніби сад осінній
поріс ці кадуби, мішки і скрині
і проімшанив зчовганий поріг. (ЧТ:110);
Як добре сіятись під небом,
ісклавши в копи хліб смертей,
і пильнувати сон очей,
бо мед гріхів цідити треба
в спижеві кадуби ночей. (П-1:125).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАДУБ


матиме такий вигляд: Що таке КАДУБ