Словник мови Стуса
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E
ГОРЛОЗГУКИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від горло і згукий (від звук).
А обрій утікав. Я надбігав
щосил моїх. Та обрій горлозгукий
пустився впрост. (П-1:183).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОРЛОЗГУКИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ГОРЛОЗГУКИЙ